Губристична мотивація як умова прояву емоційного інтелекту осіб літнього віку

Abstract

У дисертаційній роботі обґрунтовано губристичну детермінацію прояву емоційного інтелекту в осіб літнього віку. Емпірично визначено психологічні маркери взаємозв’язку губристичної мотивації та емоційного інтелекту осіб літнього віку та експліковано закономірності функціонування цього психологічного альянсу. Робота складається з вступу, трьох розділів, списку використаних джерел, висновків і додатків. У першому розділі «Теоретико-методологічний аналіз вивчення емоційного інтелекту та губристичної мотивації особистості» деталізовано основні категоріально-понятійні контури феномену емоційного інтелекту особистості та розглянуто концептуальні позиції вивчення губристичної мотивації в системі самореалізації особистості. Конкретизовано розуміння емоційного інтелекту як здатності людини до усвідомлення, самомотивації, прийняття та управління власними емоційними станами і почуттями інших людей, який є потужним психологічним інструментом соціально-психологічної адаптації та атрибутом ефективного використання психологічних ресурсів особистості. Понятійно-аксіологічний зміст губристичної мотивації в ознаках прагнень до переваги та досконалості демонструє базові координати самореалізації особистості. Наголошено, що основною прерогативою емоційного інтелекту є усвідомлення певних тенденцій поведінки і емоційних станів, які об’єктивно мобілізують особистісні ресурси відкритості, соціальної обізнаності, альтруїзму, оптимізму, асертивності та здорової амбіційності осіб цієї вікової категорії, що загалом визначає цілісний прояв їх емоційної компетентності. У другому розділі «Програма емпіричного вивчення губристичної мотивації як умови прояву емоційного інтелекту осіб літнього віку» розглянуто базові позиції щодо вивчення емоційного інтелекту осіб літнього віку засобом деталізації розвитку їх когнітивної та емоційної сфер на фоні психофізіологічних змін організму, обґрунтування специфіки одночасного функціонування їх емоційної обізнаності та інгібіції та зазначення особливостей емоційного включення в соціум та реагування та нього, визначено психологічні координати губристичної детермінації в ознаках прагнення до переваги і влади, прагнення до удосконалення, бажання до реалізації творчого потенціалу, досягнення майстерності, самореалізації, самоствердження. Обґрунтовано програму дослідження взаємозв’язку вивчення емоційного інтелекту та губристичної мотивації осіб літнього віку; визначено загальні методологічні принципи дослідження (принцип єдності, принцип взаємозв’язку, принцип ієрархії та принцип розвитку); описано основні етапи та характеристику психодіагностичного інструментарію, який використано у дослідженні та складу вибірки; конкретизовано використання різносторонніх методів математичної статистики для аналізу та узагальнення отриманих психодіагностичних даних. У третьому розділі «Емпіричне вивчення губристичної мотивації як умови прояву емоційного інтелекту осіб літнього віку» представлено опис результатів емпірико-діагностичного дослідження губристичної мотивації як умови розвитку емоційного інтелекту осіб літнього віку, диференційованих за рівнем губристичної мотивації (низький, середній, високий). За допомогою дискримінантного аналізу були визначені відповідні класи об’єктів класифікації, які продемонстрували відмінності (критерій Фішера, F-видалення, λ-Уилкса та χ-тест). Проведення факторизації методом головних компонент із варімакс-обертанням матриці психологічних показників дало змогу отримати однозначно інтерпретовану факторну модель особистісних характеристик респондентів з різними рівнями губристичної мотивації. Для визначення числа факторів був використаний «кам’яний осип» Р.Кетела. Правомірність застосування методу факторного аналізу до вибірки також перевірялась за критерієм Кайзера-Мейєра-Олкіна. Значення кореляції між фактором та змінними, що входять в його структуру менше 0,5, не брались до уваги в аналізі та критерієм сферичності Барлетта. Факторну модель особистісних характеристик респондентів з низьким рівнем губристичної мотивації складають: «консервативність поведінки», «життєзабезпечення», «орієнтація на егоїзм», «просоціальні цінності», «конформність», «стенічна фрустрація». До факторної моделі особистісних характеристик респондентів із середнім рівнем губристичної мотивації входять: «комунікабельність», «самостійність», «доброта», «творча активність», «гедонізм», «соціальний статус», «демонстративне споживання», «орієнтація на процес», «орієнтація на свободу» . Факторну модель особистісних характеристик респондентів із високим рівнем губристичної мотивації формують: «соціальний статус», «життєзабезпечення», «універсалізм», «демонстративне споживання», «гедонізм», «мотивація досягнення», «орієнтація на результат», «комунікативний комфорт», «прагнення до уникнення невдач», «прагнення до власного благополуччя». Внаслідок застосування множинного регресійного аналізу виокремлено такі найсуттєвіші прогностичні детермінанти загального рівня прояву емоційного інтелекту (як залежної змінної): у респондентів з низьким рівнем губристичної мотивації: «орієнтація на егоїзм» (+); «життєзабезпечення» (-), котрі призводять до появи у опитаних схильності до егоїстичних потягів в поведінці, зумовлюють орієнтацію на задоволення власних потреб та прагнення реалізувати перш за все власні плани; для осіб з середнім рівнем губристичної мотивації: «самостійність» (+); «комунікабельність» (-); «гедонізм» (-), що впливають на прагнення особистості реалізувати власну самостійність, стати активною частиною соціуму, ігноруючи при цьому прагнення досягти гедоністичних насолод, людина прагне бути корисною для оточуючих та діяти, орієнтуючись на просоціальні цінності; у осіб з високим рівнем губристичної мотивації: «соціальний статус» (+); «мотивація досягнення» (+); «прагнення до 5 уникнення невдач» (-); «універсалізм» (+); «орієнтація на результат» (+), котрі визначають прагнення до затвердження власного соціального статусу в суспільстві, бажання досягти найкращого взірцевого результату, уникнути провалу будь-якою ціною, людина орієнтується лише на майбутній результат та перспективу забезпечення універсального комфорту як у своєму житті, так і у житті оточуючих. Застосування методу кореляційного аналізу дало змогу визначити статистично-значущі кореляції між факторними симптомокомплексами та «вузькими» характеристиками (компонентами) емоційного інтелекту особистості. Узагальнені результати відображенні в розроблених емпіричних моделях психологічного змісту взаємозв’язку губристичної мотивації та прояву емоційного інтелекту осіб літнього віку у таких його формах як: дифузно-декларативна, морально-відповідальна та емпатійно-творча. Аналіз варіативності взаємозв’язку різних рівнів губристичної мотивації з проявами емоційного інтелекту демонструє відмінні характеристики реалізації губристичних прагнень, просоціальних тенденцій поведінки та типів емоційного реагування. Розроблено узагальнену емпіричну модель взаємозв’язку факторів різного рівня губристичної мотивації та емоційного інтелекту особистості, у якій виокремлено два типи психологічного альянсу у змісті взаємозв’язку губристичної мотивації та прояву емоційного інтелекту осіб літнього віку: владно-егоїстичний альянс – у якому домінуючу позицію займають губристичні ознаки прагнення до переваги, особистісно-поведінкові предиктори якого вміщують характеристики егоїстичної орієнтації, слабкої налаштованості на власне життєзабезпечення та астенічного емоційного реагування, які у детальному аналізі взаємозв’язків із таким компонентом емоційного інтелекту як усвідомлення власних емоцій, утворили дифузно-декларативну форму прояву емоційного інтелекту; вдосконалювально-конструктивний альянс – визначається домінуванням губристичних ознак прагнення до досконалості, особистісно-поведінкові предиктори якого вміщують характеристики виражених самостійності, комунікабельності, відсутності гедоністичних цінностей та виявів стенічного емоційного реагування (середній рівень губристичної мотивації), які у детальному аналізі взаємозв’язків із такими компонентами емоційного інтелекту як емоційна обізнаність і самомотивація, утворили морально-відповідальну форму прояву емоційного інтелекту; та характеристики соціальної статусності, універсалізму, вираженої мотивації досягнення та орієнтації на результат та виявів стенічного емоційного реагування (високий рівень губристичної мотивації), які у зв’язку із такими компонентами емоційного інтелекту як емпатія і усвідомлення емоцій інших людей, утворили емпатійно-творчу форму прояву емоційного інтелекту. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше з’ясовано психологічний зміст взаємозв’язку губристичної мотивації та проявів емоційного інтелекту осіб літнього віку, диференційованих на рівнем губристичної мотивації; запропоновано емпіричну модель психологічних маркерів взаємозв’язку губристичної мотивації та проявів емоційного інтелекту осіб літнього віку та експліковано владно-егоїстичний та вдосконалювально-конструктивний альянси такого зв’язку; поглиблено розуміння емоційного інтелекту осіб літнього віку в ознаках соціально-психологічної адаптації та ефективного використання психологічних ресурсів особистості й доповнено наукові уявлення щодо психологічних особливостей емоційного інтелекту осіб літнього віку засобом верифікації його дифузно-декларативної, морально-відповідальної та емпатійно-творчої форм прояву; набули подальшого розвитку положення щодо психологічних закономірностей ефективної самореалізації осіб літнього віку в губристичних ознаках прагнення до досконалості. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що емпіричним шляхом обґрунтовано адекватність апробованого комплексу діагностичних засобів щодо вивчення взаємозв’язку губристичної мотивації та проявів емоційного інтелекту осіб літнього віку; діагностичні результати можуть використовуватися психологами як параметри можливої психокорекційної роботи з цією віковою категорією. Висновки роботи можуть бути використані при викладанні навчальних дисциплін «Вікова психологія», «Геронтопсихологія», «Психодіагностика», «Тьюторінг: психологічний супровід в соціальних інституціях», «Психологічне проектування життєвого шляху особистості», «Психокорекція та психореабілітація з практикумом», «Робота психолога з людьми похилого віку», «Психологія абілітації та паліативна психологія». Дисертаційна робота містить перспективи подальшого вивчення проблеми через розробку і проведення збалансованих досліджень взаємозв’язку губристичної мотивації та емоційного інтелекту із урахуванням стану фізичного здоров’я, соціального статусу і статево-гендерних особливостей осіб літнього віку.