Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/20013
Назва: Angleichung der Neuanglizismen an das System der deutschen Gegenwartssprache
Автори: Rys, Larysa F.
Bondarchuk, Olena Y.
Pasyk, Larysa A.
Приналежність: Lesya Ukrainka Volyn National University
Бібліографічний опис: Rys L. F., Bondarchuk O. Y., Pasyk L. A. Angleichung der Neuanglizismen an das System der deutschen Gegenwartssprache. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021. № 50. Т. 1. С. 107–111. DOI: https://doi.org/10.32841/2409-1154.2021.50-1.25
Журнал/збірник: Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія
Випуск/№ : 50
Том: 1
Дата публікації: жов-2021
Дата внесення: 6-січ-2022
Видавництво: Міжнародний гуманітарний університет
Країна (код): UA
DOI: https://doi.org/10.32841/2409-1154.2021.50-1.25
УДК: 811.112.2’373.613’373.49
Теми: Der rasche technologische Fortschrit
historische Ereignisse
Діапазон сторінок: 107–111
Короткий огляд (реферат): The article has been devoted to the investigation and description of the adaptation of neological anglicisms borrowed to the system of the general German language. The research material is based on the neological loanwords of 2010–2020, selected by the method of continuous sampling from the online dictionary of neologisms on the internet portal OWID of the Leibniz institute for German language. The adaptation process of neological anglicisms to different subsystems of the German language, their phonetic, graphic, morphological and lexical-semantic integration are traced. In the process of phonological integration of anglicisms the sounds that do not exist in the German language are replaced by similar ones. The word stress on the first component in compound words is also characteristic. The voiced consonants at the end of the English borrowings are pronounced in German unvoiced, which is not typical for English. Sometimes there are two pronunciation variants of a loan word in the recipient language, which can serve as evidence of incompleteness of its adaptation. Graphic adaptation is observed primarily in writing nouns in capital letters and writing compounds, which are written in English separately, together or joined by a hyphen. In the course of integration into the grammatical system of the German language, English loan nouns acquire uncharacteristic categories of gender and case, as well as form plural based on the patterns of German. Borrowed verbs receive the grammatical inflectional morpheme of the German infinitive and acquire new grammatical paradigms of the recipient language. Unlike other borrowings, English loan words can be relatively easily segmented into morphemes. Therefore, the presence of a prefix in an English verb can cause double forms of Participle II. The development of new meanings in existing loan words, as well as the active participation of borrowings in word-formation processes in German are considered as examples of their lexical-semantic integration. Thus, borrowed morphemes can be combined both with German morphemes, and among themselves, promoting development of German system of word-formation.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/20013
URL-посилання пов’язаного матеріалу: http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/index.php/arkhiv-nomeriv?id=194
Перелік літератури: 1. Busse U. Anglizismen im Deutschen. Entwicklung, Zahlen, Einstellungen / S.M. Moraldo (Hrsg.). Sprachkontakt und Mehrsprachigkeit. Heidelberg : Universitätsverlag Winter, 2008. S. 37–68.
2. Busse U. Anglizismen – Versuch einer Bestandsaufnahme. Aptum. 2011. № 2. S. 98–120.
3. Eisenberg P. Anglizismen und andere Fremdwörter. Aptum. 2011. № 2. S. 121–141.
4. Burmasova S. Empirische Untersuchung der Anglizismen im Deutschen. Am Material der Zeitung Die Welt (Jahrgänge 1994 und 2004) / T. Becker (Hrsg.). Bamberger Beiträge zur Linguistik. Tom 2. Bamberg : University of Bamberg Press, 2010. 291 S.
5. Bartsch S., Sigrist L. Anglizismen in Fachsprachen des Deutschen. Eine Untersuchung auf Basis des Darmstädter Corpus Deutscher Fachsprachen. Muttersprache. 2002. № 4. S. 309–323.
6. Burkhardt A. Anglizismen in der Fußballsprache. Eine historische und kontrastive Betrachtung. Der Sprachdienst. 2008. № 52 (2). S. 57–69.
7. Kick I. Die Wirkung von Anglizismen in der Werbung. “Just do it” oder lieber doch nicht? Hamburg : Diplomica Verlag, 2014. 104 S.
8. Устінова В. Словотвірні особливості інновацій-запозичень у сучасній німецькій мові сфери телебачення та телекомунікації. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Філологія». Ужгород : Вид-во УжНУ «Говерла», 2016. Вип. 1 (35). С. 12–15.
9. Barz I. Englisches in der deutschen Wortbildung / L.M. Eichinger, M. Meliss, M.J. Domínguez Vázquez (Hrsg.). Wortbildung heute. Tendenzen und Kontraste in der deutschen Gegenwartssprache. Tübingen : Narr, 2008. S. 39–60.
10. Eichinger L.M. So viele Wörter. Was neue Wörter über die deutsche Sprache aussagen. Studia Germanica Universitatis Vesprimiensis. 2007. № 11 (1). S. 27–43.
11. Klosa-Kückelhaus A. Europäisches im Deutschen. Sprachreport. 2020. № 36 (1). S. 1–5.
12. Eisenberg P. Die grammatische Integration von Fremdwörtern. Was fängt das Deutsche mit seinen Latinismen und Anglizismen an? / G. Stickel. Neues und Fremdes im deutschen Wortschatz. Aktueller lexikalischer Wandel. Berlin, New York, 2001. S. 183–209.
13. Kratochvílová I. Zur sprachlichen Integration der englischen Entlehnungen im Deutschen im Bereich der Wortbildung. Brünner Beiträge zur Germanistik und Nordistik. 2001. № 15. S. 21–38.
14. Munske H.H. o.k. [o‟ke:] und k.o. [ka‟o:]. Zur lautlichen und graphischen Integration von Anglizismen im Deutschen / C. Scherer, A. Holler. Strategien der Integration und Isolation nicht-nativer Einheiten und Strukturen. Berlin : De Gruyter, 2010. S. 31–50.
15. Scholz Ch. P. Lexikalische Entlehnungen aus dem Englischen. Ihre Integration ins Deutsche unter phonologischem Aspekt: Dissertation zur Erlangung des Grades eines Doktors der Philosophie. 2004. URL: http://roa.rutgers.edu/content/article/files/1398_bayer_1.pdf (Abgerufen am: 10.08.2021).
16. Zifonun G. Grammatische Integration jugendsprachlicher Anglizismen. Der Deutschunterricht. 2000. № 52 (4). S. 69–79.
17. Міщенко А.Л. Адаптація англіцизмів до системи сучасної німецької мови (на матеріалі англіцизмів комп’ютерної галузі й технологій) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04. Донецьк, 2009. 22 с.
18. Kinne M. Der lange Weg zum deutschen Neologismenwörterbuch / W. Teubert (Hrsg.). Neologie und Korpus. Tübingen : Narr, 1998. S. 63–110.
19. Cambridge Dictionary. URL: https://dictionary.cambridge.org/ (Abgerufen am: 10.08.2021).
20. Duden – Wörterbuch Duden online. Berlin: Bibliographisches Institut GmbH. URL: https://www.duden.de/woerterbuch (Abgerufen am: 10.06.2021).
21. Neologismenwörterbuch. OWID – Online WortschatzInformationssystem Deutsch, hrsg. vom Leibniz-Institut für Deutsche Sprache, Mannheim. URL: https://www.owid.de/docs/neo/start.jsp (Abgerufen am: 28.07.2021).
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FIF)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Angleichung_Neuanglizismen 2021.pdf434,51 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.