Психологія життєвого простору особистості в соціальних інституціях

Abstract

До програми курсу «Психологія життєвого простору особистості в соціальних інституціях» включені розділи, які спрямовані на спеціальну підготовку фахівців з вищою освітою, що передбачає надання студентам магістрантам систематизованих знань в галузі психології простору особистості в соціальних інституціях, де Соціальний інститут розглядається як організована система зв'язків та соціальних норм, яка об'єднує важливі суспільні цінності та процедури, які задовольняють основні потреби суспільства. В даному випадку, суспільні цінності — поширені ідеї та цілі, суспільні процедури — стандартизовані зразки поведінки у групових процесах, система соціальних зв'язків — переплетіння ролей та статусів, завдяки яким ця поведінка здійснюється та утримається у визначених межах. За типологією формального поділу поділяються на формальні та неформальні. За виконуваними завданнями виділяють 1. Економічні — виробництво та перерозподіл благ та послуг, організація та поділ праці тощо. 2. Політичні — встановлення, виконання та підтримання влади. 3. Культурно-виховні — створення, укріплення та розвиток культури. 4. Суспільні (вузько-соціальні) — організовані добровільним об'єднанням. 5. Релігійні — регулювання стосунків людини та трансцендентних сил. 6. Стратифікаційні — визначають розміщення позицій та ресурсів. 7. Родинні — пов'язані зі шлюбом, сім'єю, соціалізацією молоді. Взаємопов'язана система інститутів утворює стійку систему, що забезпечує задоволення потреб членів суспільства, регулює їхню діяльність та забезпечує розвиток суспільства. Функції соціальних інституцій поділяють на явні та латентні, де: Явні функції: 1. Закріплення та відтворення суспільних відносин. 2. Інтегруюча функція. 3. Транслююча функція — передача соціального досвіду. 4. Комунікативна функція — поширення отриманої в інституті інформації як в межах так і поза межами інституту. Латентні функції — результати діяльності соціальних інститутів, які виходять за межі безпосередніх цілей людини. 2. Попри розгляду різних інституційних систем, центральним для аналізу в навчальній дисципліні є аналіз життєвого простору особистості в освітньому закладі. Це обумовлено професійною кваліфікацією, яку отримують здобувачі освітнього ступеня: Психолог. Викладач психології Фахівець з навчання та розвитку. Дисципліна дозволяє студентам-магістрантам ознайомитись, проаналізувати і усвідомити складні процеси формування, функціонування та розвитку життєвого простору освітнього закладу, оволодіти методами дослідження, а також впливу з метою корекції й оптимізації та розвитку безпечного освітнього середовища.