Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19571
Назва: Особливості переосмислення образу Христа в драматургії Лесі Українки
Автори: Жванія, Людмила Вікторівна
Приналежність: Волинський національний університете імені Лесі Українки
Бібліографічний опис: Жванія Л. Особливості переосмислення образу Христа в драматургії Лесі Українки. Актуальні питання гуманітарних наук. Т.2. Вип. 38. С.92-98. DOI : https://doi.org/10.24919/2308-4863/38-2-15
Дата публікації: 2021
Дата внесення: 3-вер-2021
Видавництво: Дрогобицький державний педагогічний ініверситет ім. Івана Франка
Країна (код): UA
DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/38-2-15
УДК: 821.161.2’05-2.09:7.04Українка+27-31
Теми: образ Христа
драматичні поеми
любов
ненависть
Леся Українка
Короткий огляд (реферат): У статті досліджується трансформація художнього образу Христа в драматичних поемах Лесі Українки. Авторка намагається осягнути постать Христа через сприйняття його головними героями своїх драм, через їхні почуття, емоції та переживання ними Євангельських подій. У драматичній поемі «Одержима», де Христос постає дійовою особою, авторка змальовує два художніх образи Месії. Перший образ цілком узгоджується з догматами християнства, основні постулати якого викладено в його діалозі з Міріам. Інший образ проявляється через сприйняття Месії головною героїнею твору У цьому образі, створеному люблячою жінкою, більше людського, аніж божественного. Міріам сприймає Христа в координатах людських цінностей. Для неї він глибоко нещасний, бо одинокий і приречений на марну жертву, оскільки людство не достойне її. Вона не має удосталь віри, щоб осягнути божественну суть його любові, адже для цього потрібно досягнути внутрішньої цілісності. Тож її почуття має амбівалентну природу. Одержима живе палкою любов’ю до Месії та люто ненавидить його ворогів, учнів, «всіх і все». Юда («На полі крові») сприймає Христа як пророка-невдаху, що не спромігся стати царем. Душа зрадника також розривається між любов᾽ю і ненавистю. Суперечливість почуттів Юди, спрямованих на Учителя, – це вияв неподоланної прірви нерозуміння, яка пролягає між ними. В Юди своє бачення Христа та його місії. Він прагне царства земного, в якому буде серед божих обранців. Висока жертовність Ісуса залишається для нього незрозумілою. Подібно до Міріам, Юда любить не Христа, а своє уявлення про нього. Відкидаючи догматичні формулювання, авторка драматичних поем прагне збагнути постать Ісуса, яка не завжди надається для людського розуміння. Найкращий шлях до його пізнання – це шлях не через розум, а через досконалу любов. Прикладом людини, яка осягнула й реалізує таку любов, постає в Лесі Українки головна героїня драми «Йоганна, жінка Хусова». Для Йоганни вчення Христа – це заповіт любові. Вона не роздумує над постулатами віри, не оцінює власних вигод від неї, як Юда, а живе любов’ю до Христа та людей.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19571
URL-посилання пов’язаного матеріалу: http://www.aphn-journal.in.ua/archive/38_2021/part_2/17.pdf
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FFG)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
17.pdf327,4 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.