Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/18527
Назва: Особливості вияву суб’єктивного благополуччя як показника психічного здоров’я особистості (на прикладі працівників державної служби)
Автори: Федотова, Тетяна Володимирівна
Бібліографічний опис: Федотова, Т. (2018). Особливості вияву суб’єктивного благополуччя як показника психічного здоров’я особистості (на прикладі працівників державної служби). Психологічні перспективи, (31), 280–291. DOI : https://doi.org/10.29038/2227-1376-2018-31-280-291
Журнал/збірник: Психологічні перспективи
Випуск/№ : 31
Дата публікації: 2018
Дата внесення: 28-гру-2020
Видавництво: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2018-31-280-291
УДК: 159.922;159.923
Теми: психічне здоров'я
суб'єктивне благополуччя
кластер
Діапазон сторінок: 280–291
Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто проблему психічного здоров’я в рамках різних психологічних теорій особистості (А.Адлер, Б.Скіннер, Е.Еріксон, А.Бандура, А.Маслоу), виокремлено один з основних його показників – психологічне благополуччя, яке суб’єктивно виражається у відчутті щастя, переживанні позитивних емоцій, задоволеності собою і власним життям. Емпірично визначено особливості прояву суб’єктивного благополуччя як показника психічного здоров’я працівниками державної служби з урахуванням: віку, стажу трудової діяльності та специфіки роботи. В групах працівників, яких ділили за віковим критерієм, уваги потребують такі кластери: «ознаки, які супроводжують основну психоемоційну симптоматику» та «напруженість та чутливість» – в групі осіб 30-40 років; «зміна настрою» – в групі 40-50 років; «значущість соціального оточення» та «самооцінка здоров’я» і «ступінь задоволеності повсякденною діяльністю» – в групі понад 50 років. Визначено зростання значущості кластерів «напруженість і чутливість», «ознаки, які супроводжують основну психоемоційну симптоматику» та «ступінь задоволеності повсякденною діяльністю» і пік їх прояву в осіб із стажем трудової діяльності 10-15 років; відсутність значних відмінностей у вияві кластеру «зміна настрою» в респондентів незалежно від їх трудового стажу; важливість кластерів «значущість соціального оточення» та «самооцінка здоров’я» у групі досліджуваних із трудовим стажем понад 20 років. З’ясовано, що діагностовані, які працюють з людьми, вирізняються підвищеним настроєм і оптимістичним налаштуванням на майбутнє та задоволені своєю повсякденною діяльністю. Респонденти, які працюють з документами та інформацією, окрім підвищеного настрою та оптимістичного налаштування, важливого значення надають найближчому соціальному оточенню.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/18527
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FPsy)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
dersh.pdf678,38 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.