Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16859
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКузьмук, Ольга Миколаївна-
dc.contributor.authorПетрук, Лілія-
dc.date.accessioned2020-02-11T14:51:36Z-
dc.date.available2020-02-11T14:51:36Z-
dc.date.issued2018-
dc.identifier.citationКузьмук, О., Петрук, Л. (2018). Релігійна толерантність як чинник національної безпеки: теоретичні та інструментальні основи. Соціологічні студії, 2(13), рр. 22–28. DOI: https://doi.org/10.29038/2306-3971-2018-01-22-28uk_UK
dc.identifier.urihttp://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16859-
dc.description.abstractПитання релігійної толерантності є одним із найбільш актуальних із переліку тих, які є ключовими в забезпеченні фундаменту національної безпеки держави, оскільки відсутність мирного співіснування між представниками різних релігій призводить до зростання соціальної напруги та негативно відображається на функціонуванні суспільства. Особливо гостро питання релігійної толерантності актуалізується в середовищі поліконфесійних держав, зокрема України. Мета статті полягає в аналізі поняття «релігійна толерантність», його теоретичних та інструментальних основ. Особливу увагу приділено аналізу механізмів боротьби з релігійною нетерпимістю. Установлено, що релігійні організації як ціннісноформувальні та суспільно консолідуючі структури сприяють забезпеченню національної безпеки в Україні. Остання є складним концептуальним явищем, а релігійно-церковне життя (що об’єднує державно-церковні, міжцерковні й внутрішньоцерковні відносини) є її складовою частиною. Релігія володіє потужним потенціалом, який може стати як фактором консолідації суспільства, так і (у випадку наявності внутрішніх та зовнішніх суперечностей) деструктивним чинником, що призводить до дестабілізації суспільних відносин. Важливого значення в цьому взаємозв’язку набуває закріплення механізмів подолання протистоянь та суперечностей, які існують у релігійній сфері, зокрема в поліконфенсійному просторі українського суспільства. Одним із таких механізмів або ж інструментів є утвердження принципів релігійної толерантності. Виявлено, що подолання релігійної нетерпимості прямо пов’язане з демократичним устроєм суспільства, адже одним із його атрибутів є свобода релігійного самовизначення та релігійного віросповідання, гарантована Конституцією. А отже, питання релігійної толерантності вкрай важливе для створення сприятливих умов для зміцнення демократії та консолідації будь-якої нації.uk_UK
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherСхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectрелігіяuk_UK
dc.subjectтолерантність (терпимість)uk_UK
dc.subjectнетерпимістьuk_UK
dc.subjectнаціональна безпекаuk_UK
dc.subjectсуспільне напруженняuk_UK
dc.subjectконсолідація суспільстваuk_UK
dc.titleРелігійна толерантність як чинник національної безпеки: теоретичні та інструментальні основиuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.udcУДК 316.647:2]:351.746.1(477)-
Розташовується у зібраннях:Соціологічні студії, 2018, № 2 (13)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
socst_2018_2_5.pdf188,04 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.