Старіння людини в сучасних умовах: особливості та перспективи для активного довголіття

Abstract

Старіння населення сьогодні стало тим соціальним викликом, відповідь на який шукають науковці, політики, економісти як на загально-світовому рівні, так і в Україні зокрема. Виходячи з прийнятих на Саміті ООН (вересень, 2015) 17-ти цілей сталого розвитку, у роботі пропонуємо до розгляду ті чинники, які сприяють формуванню сприятливого середовища для будь-якого віку. Мета статті – аналіз чинників, що сприяють підвищенню рівня фізичного, соціального та когнітивного благополуччя людей похилого віку як умови активного їх довголіття. Реалізація потенціалу активного старіння досліджується у двох вимірах – індивідуально-особистісному та суспільному. Індивідуально-особистісний вимір збереження активності в процесі старіння пов’язаний із такими характеристиками, як благополуччя, задоволеність життям, розвиток компетентностей. Із погляду суспільного виміру, активне старіння передбачає використання життєвих компетентностей людей похилого віку як соціального капіталу. Визначено, що активне старіння – це процес, у якому важливі підтримка суб’єктивного благополуччя, фізичного та психічного здоров’я, а також соціальна інтеграція людей похилого віку. Відповідно, реалізація політики активного старіння в сучасних умовах детермінує збалансування особистої відповідальності й формування в суспільній практиці сприятливого середовища для будь-якого віку. The aging of the population and increasing the number of older people as a result of declining birth rates and increasing life expectancy is an irreversible global trend that has complex socio-economic and political implications. Complex demographic changes require the readiness of modern societies for the economic and social shifts associated with population aging. This problem has covered today the whole world and Ukraine in particular. This situation significantly actualizes the study of complex problems of the process of aging of the individual in modern conditions. It can be argued that the aging of the population touches on all aspects of society, including health care, social security, education, socio-cultural activities, family life and the labor market. Accordingly, scientists, politicians and economists are looking for ways to overcome this problem. The purpose of the article is to analyze the factors that contribute to improving the level of physical, social and cognitive well-being of older people. The features of the concept of active aging are analyzed in the article. The active aging is seen as a process of developing and maintaining functional ability to ensure well-being of the elderly by the World Health Organization. Active aging is identified as an important process: support for subjective well-being, physical and mental health as well as the social integration of older people. Accordingly, the implementation of active aging policies in modern conditions determines the balancing of personal responsibility and the formation of a favorable environment in public practice for all ages.