Соціокультурні чинники споживання лікарських засобів у крос-національному та внутрішньоукраїнському вимірах

Abstract

Розглянуто соціокультурні чинники споживання лікарських засобів які стосуються пацієнта та медпрацівника. Проаналізовано релевантний науковий дискурс і досвід емпіричних досліджень, здійснених, зокрема, із використання інструментарію дослідження цінностей Р. Інглегарт, Г. Хофстеде, Ш. Шварц, Г. Айзенка й ін. На підставі вторинного аналізу баз даних дослідження «Eurobarometer» розкрито особливості споживання лікарських засобів насленням країн ЄС та України. З‟ясовано, що існують значимі кореляції поміж соціально-економічними, інституційними й соціокультурними показниками, що характеризують якість життя в досліджених суспільствах і практиками (не)належного споживання лікарських засобів. Виявлені результати вказують на соціальну (соціокультурну, інституційну та економічну) укоріненість практик споживання лікарських засобів. Доведено, що найбільш адекватною теоретико-методологічною «рамкою» для пояснення виявлених результатів є неоінституціоналізм, який звертає увагу дослідників на соціальні передумови успішності управлінських інновацій. У процесі реформування сектору охорони здоров‟я та інституту фармації, зокрема в сучасному українському суспільстві, зростає актуальність такого дослідження потенціалу заходів із реформування й труднощів на їхньому шляху. Socio-cultural factors of consumption of medicines concerning the patient and the medical staff are considered. Author analyzes the relevant scientific discourse and the experience of empirical research carried out, in particular, with the use of tools for social values study, proposed by of R. Inglegart, G. Hofstede, S. Schwartz, G. Eisenck, and others. On the basis of the secondary analysis of databases of the Eurobarometer survey, the peculiarities of drug consumption in the EU and Ukraine are analyzed. It is found that there are significant correlations between socio-economic, institutional and socio-cultural indicators that characterize the quality of life in EU societies as well as in Ukrainian and practices of the drugs consumption. The revealed results point to the social (socio-cultural, institutional and economic) embeddedness of drug use practices. It turns out that the most adequate theoretical and methodological «framework» to explain these findings is neo-institutionalism, which draws the attention of researchers to the social preconditions for the success of managerial innovations. In the process of reforming the health sector, and the pharmaceutical institute in particular, in today's Ukrainian society, the relevance of such a study is increasing the potential of government reform programs.