Контраверсійні аспекти діаспорної рецепції: Леся Українка у спогадах і листуванні Ю. Шереха-Шевельова та І. Качуровського

Abstract

У статті йдеться про рецепцію творчості Лесі Українки культурними діячами української діаспори – Ю. Шевельовим та І. Качуровським. Сутнісні риси цього дискурсу показові, по- перше, відмінними від радянського лесезнавства умовами створення поза жорсткою тоталітарною цензурою, а по-друге, тим, як вони характеризують не лише об’єкт, а й суб’єктів, чиї надбання донедавна не були відомі широкій українській аудиторії. Для обох Леся Українка була класиком європейського рівня, хоча вони не були прихильними один до одного. Є вагомі підстави сумніватися в об’єктивності претензій І. Качуровського до Ю. Шевельова та інших старших критиків діаспори. Діаспорне середовище не було одностайним: протиборство цінностей, амбіцій, точок зору було в ньому неабияк гострим. Парадоксально, що Лесю Українку любили обоє. Обидва високо ставили її як драматурга; обох цікавили ті аспекти її творчості, які старанно обходилися або й викривлялися радянськими лесезнавцями – уболівання за долю колонізованої нації, ідеалістичний / релігійний світогляд, конфлікт митця з оточенням, визнання самодостатності мистецтва тощо. In the article, the speech goes about the reception of work of LesiaUkrainkaby the cultural figures of the Ukrainian diasporaY. Sherech-Shevelov and I. Kachurovski. Essential features of this discourse are indicative, firstly, by different from the Soviet literature science conditions of creation outside of rigid totalitarian censorship, and secondly, the way in which they characterize not only the object but also the subjects,whose achievements have not been known to a wide Ukrainian audience until recently.For both receptionists, LesyaUkrainka was a classic of the European level, although they were not supportive of each other.There are strong reasons to doubt the objectivity of the claims of I. Kachurovsky to Y. Shevelov and other senior critics of the diaspora.Diaspora environment was not unanimous, because the confrontation of values, ambitions, points of view was very sharp in it.Paradoxically, Lesya Ukrainkawas loved by both ones.Both critics put her high as a playwright; both of them were interested in those aspects of her creativity, which were diligently treated or distorted by Soviet literary experts – suffering for the fate of the colonized nation, idealistic / religious outlook, artist’s conflict with the environment, recognition of the self-sufficiency of art, etc.