Сучасні погляди на синдром хронічної втоми й засоби реабілітації пацієнтів з цим синдромом

Abstract

Актуальною проблемою світової медицини ХХІ ст. є «Синдром хронічної втоми» (СХВ) (Chronic fatique syndrome), який зумовлений тим, що в пацієнтів із цим захворюванням з’являється безпричинна втома, яка не проходить після відпочинку, триває кілька місяців. При цьому в пацієнтів знижується на 50 % і більше фізична працездатність, погіршується інтелектуальна діяльність, знижується пам’ять, порушується сон, змінюється психоемоційний стан, виникають психосоматичні порушення особистості, що послужило поштовхом для проведення наукових досліджень із проблеми «Синдром хронічної втоми» і появи різних думок як про природу синдрому, так і про засоби та методи його лікування й реабілітації. На сьогодні не розроблено ефективних методів лікування цього захворювання. Зазвичай, лікування СХВ складається із симптоматичної терапії, яка, за необхідності, може супроводжуватися медикаментозною корекцією нейроімунних розладів. Необхідною умовою як для профілактики, так і для успішного лікування СХВ, є своєчасне проведення курсу відновлювальної терапії – раціональне використання комплексу реабілітаційних заходів. Отже, виявлення й розробка ефективних методів підвищення функціональних можливостей організму та підвищення якості життя людини в цілому, зменшення відсотків інвалідизації й скорочення термінів відновлення хворих СХВ продовжує залишатися актуальною проблемою. The topical problem of the world medicine of the 21st century is the chronic fatigue syndrome (CFS), which is caused by the fact that patients with this syndrome have an unreasonable fatigue that does not go away after rest, lasting several months. In this case, physical performance of patients is reduced by 50 % or more, intellectual activity worsens, memory is reduced, sleep is disturbed, psycho-emotional state changes, psycho-somatic personality disorders occur, which has prompted scientific research on the problem of chronic fatigue syndrome and the emergence of different points of view both about the nature of the syndrome and means and the method of its treatment and rehabilitation. For today, the effective methods of treating this disease have not been developed. As a rule, treatment of chronic fatigue syndrome consists of symptomatic therapy, which, if necessary, may be accompanied by a medicamental correction of neuroimmune disorders. As a rule, successful treatment of CFS, is the timely conduct of a course of restorative therapy – the rational use of a complex of rehabilitation measures. Thus, the identification and development of effective methods for enhancing the body’s functional capabilities and improving the quality of human life in general, reducing the percentage of disability and reducing the recovery period for patients with CFS, continues to be an urgent problem.