Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14790| Назва: | Теоретическая нсостоятельность взглядов на «врожденность» человеческих способностей |
| Інші назви: | Theoretical Insolvency of Views on the «Innate» Human Abilities Теоретична неспроможність поглядів на «вродженість» людських здатностей |
| Автори: | Возняк, Владимир Voznyak, Volodymyr |
| Бібліографічний опис: | Возняк В. Теоретична неспроможність поглядів на «вродженість» людських здатностей / В. Возняк // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки / Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки ; [редкол.: В. Ю. Головей та ін.]. - Луцьк, 2017. - № 13-14 (362-363) : Філософські науки. - С.43-48. |
| Дата публікації: | 2017 |
| Дата внесення: | 19-жов-2018 |
| Видавництво: | Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки |
| Теми: | вроджене, набуте, innate, conditional, соціологізаторство, oversociologying, середовище, environment, здатності, abilities, талант, talent |
| Короткий огляд (реферат): | В статье утверждается идея, что концепция «врожденности» человеческих способностей не выдерживает собственно теоретической критики. Равным образом обвинение в «социологизаторстве» тех, кто отрицает подобную генетическую предопределенность, является несостоятельным. «Врожденное» и «приобретенное» являются гипостазированными абстракциями, затмевающими суть дела. Проблема истока человеческих способностей должна решаться на ином методологическом уровне. |
| Опис: | У статті стверджується ідея, що концепція «вродженості» людських здатностей не витримує власне теоретичної критики. Подібні погляди ґрунтуються на уявленнях про два фактори у розвитку індивіда – генетично зумовлений і «середовищний», стверджуючи подвійну природу людини – «біосоціальну». Зазвичай тих, хто заперечує «вродженість» людських здатностей, звинувачують у «соціологізорстві». Проте подібне звинувачення під собой має лише одну підставу: за основу так чи інакше приймається теза про «біосоціальну» сутність індивіда. Проте за концепцією видатного мислителя ХХ століття Евальда Ільєнкова біологічне в людині аж ніяк не ігнорується і не відкидається, проте воно адекватно розуміється. Саму людську тілесність не можна брати абстрактно, однобічно, оскільки вона неодмінно включає одушевлене тіло іншої людини (для немовля – насамперед дорослого), а також «неорганічне тіло» людини, продукти культури і цивілізації, речі, створені людиною і для людини. Ігнорувати існування цього «другого» тіла людини означає прирікати себе на рішуче нерозуміння природи людини. Не треба приписувати Е.В. Ільєнкову й тезу про вирішальну роль «середовища» у формуванні особистості, так само й ідею про «всесильність виховання». Дитина розвивається лише у міру власної активності, а не активності дорослих. Більш за те: ми не знаємо дійсних закономірностей в усій їх конкретності становлення людської суб’єктивності, не кажучи вже про закономірності становлення таланту. Ніж беззастережно стверджуати «вродженість» людських знатностей, краже зайняти у цьому питанні позицію Сократа: «не знаю», точніше – «я знаю, що не знаю». «Вроджене» і «набуте» є лише гіпостазованими абстракціями, що замилюють суть справи. Проблема витоків людських здатностей має вирішуватись на іншому теоретико-методологічному рівні. |
| Спонсорська підтримка: | The article argues the idea that the concept of «innate» human abilities does not withstand theoretical critique. Such views are based on two factors in the development of the individual: genetically predetermined and "environmental", arguing the dual nature of man as «biosocial». Usually those who deny the "innate" human abilities are accused of «oversociologying». However, such a charge has only one basis: it accepts the thesis of the «biosocial» nature of the individual. However, according to the concept of the eminent thinker of the twentieth century Evald Ilyenkov, biological in man is by no means ignored and rejected, but it is adequately understood. The very human body cannot be taken abstractly, one-sidedly, it certainly involves the animated body of another person (for the infant, first of all, of the adult), as well as the «inorganic body» of man, the products of culture and civilization, things created by man and for man. To ignore the existence of this «second» body of a person means to condemn ourselves to a resolute misunderstanding of human nature. There is no need to attribute Ilyenkov the thesis about the decisive role of the «environment» in the formation of the individual, as well as the idea of «the omnipotence of education». A child grows only due to his own activity, and not the activity of adults. Moreover, we do not know the true patterns of the establishment of human subjectivity in all their specificity, as well, as the regularities of the formation of talent. So, instead of unconditionally assert «innate» human meanings, is better to agree with the position of Socrates: «I do not know», or rather – «I know that I do not know». «Innate» and «conditional» are merely hypostasis abstractions that blur the essence of the case. The problem of the human abilities source must be solved on a different theoretical and methodological level. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14790 |
| ISSN: | 1729-360Х |
| Тип вмісту: | Article |
| Розташовується у зібраннях: | Серія "Філософські науки", 2017, № 13-14 (362-363) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Владимир Возняк.doc | 102 kB | Microsoft Word | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.