Поліпшення функції зовнішнього дихання у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень 2 ступеня тяжкості в процесі фізичної реабілітації

Abstract

Мета статті – вивчити ефективність впливу запропонованої методики фізичної реабілітації на функцію зовнішнього дихання у хворих на ХОЗЛ 2 ступеня тяжкості. Матеріал і методи. 162 хворі на ХОЗЛ другого ступеня тяжкості. Чоловіків було 84 (51,85 %), жінок – 78 (48,15 %) осіб, середній вік яких склав 56,34±0,97 років. Хворі контрольної групи проходили лікування згідно з нормативним протоколом МОЗ України та реабілітацію за загальноприйнятою методикою, а хворі основної групи – лікування згідно з тим самим протоколом та реабілітацію за запропонованою методикою. Результати дослідження. Застосування стандартного лікування та фізичної реабілітації у хворих на ХОЗЛ другого ступеня тяжкості призводить до суттєвого зростання спірографічних показників. За результатами фізичної реабілітації, в основній групі настає статистично значимо більша динаміка зростання різниці між значеннями після й до реабілітації форсованої життєвої ємкості легень 8,00±1,03 % (при стандартному лікуванні – на 3,16±1,24 %; р<0,05) та пікової об’ємної швидкості видиху – на 11,53±2,14 % (при стандартному лікуванні – на 5,33±1,12 %; р<0,01). У випадку використання фізичної реабілітації за всіма спірографічними показниками вдається досягти динаміки, котра в 1,4–2,5 раза перевищує таку при стандартному лікуванні. Після застосування фізичної реабілітації зменшується напруженість у роботі кардіореспіраторної системи, що виражається кращою (доброю за індексом Скібінскі) поєднаною роботою органів дихання й кровообігу, порівняно зі стандартним лікуванням (задовільна за тим самим індексом). Висновки. Застосування запропонованої фізичної реабілітації у хворих на ХОЗЛ другого ступеня тяжкості приводить до суттєвого покращення функції зовнішнього дихання та функціональних можливостей кардіореспіраторної системи. The aim is to study the effectiveness of the proposed method of physical rehabilitation on the function of external respiration in patients with COPD 2 degree of severity. Material and Methods. 162 patients with COPD 2 degree of severity. There were 84 men (51,85 %), women – 78 (48,15 %), whose average age was 56.34±0.97 years. Patients of the control group underwent treatment according to the normative protocol of the Ministry of Health of Ukraine and rehabilitation according to the standard method, and patients of the main group treated according to the same protocol and rehabilitation according to the proposed procedure. Results of the Study. The use of the standard treatment and physical rehabilitation in patients with COPD of 2 degree of severity leads to a significant increase in spirographic indices. According to the results of physical rehabilitation in the main group, there is a statistically significant increase in the difference between the values after and before the rehabilitation of the forced vital capacity of the lungs 8,00±1,03 % (with standard treatment – 3,16±1,24 %, p<0,05) and peak volumetric expiratory flow rate – by 11,53±2,14 % (with standard treatment – by 5,33±1,12 %, p<0.01). In the case of using physical rehabilitation for all spirographic indicators, it is possible to achieve dynamics that is 1,4 to 2,5 times greater than that for standard treatment. After the application of physical rehabilitation, the intensity of the cardiorespiratory system decreases, which is expressed by the best (according to the Skibinsky index) combined work of the respiratory and circulatory organs in comparison with the standard treatment (satisfactory for the same index). Conclusions. Application of the proposed physical rehabilitation in patients with COPD of 2 severity leads to significant improvement in the function of external respiration and the functional capabilities of the cardiorespiratory system.