Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13686
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorСорокіна, Ліна Євгеніївна-
dc.contributor.authorSorokina, Lina Ye.-
dc.date.accessioned2018-02-20T14:13:16Z-
dc.date.available2018-02-20T14:13:16Z-
dc.date.issued2017-06-
dc.identifier.citationСорокіна Л. Є. Динаміка розвитку гендерного напряму теоретичних досліджень у сучасній вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці / Л. Є. Сорокіна // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. — Луцьк, 2017. — № 3 (352): Філологічні науки. — С. 436—441uk_UK
dc.identifier.otherУДК 81.276.3+811.111-
dc.identifier.urihttp://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13686-
dc.description.abstractУ статті розглянуто динаміку розвитку гендерних студій у сучасній вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці. Усі сучасні студії умовно поділені на есенціалістський та антиесенціалістський напрями. З позицій першого напряму, мовлення є частиною соціальної ролі, у межах якої гендерна ідентичність як соціальна категорія передує її мовному вираженню. У контексті другого – гендер є продуктом дискурсу, відповідно, мовлення не визначається гендерною ідентичністю, а конструює її. Обидва напрями представлені лінгвістичними дослідженнями гендеру з позицій парадигм гомогенності, аналогії й гетерогенності. Кожна парадигма розглянута крізь призму певних теорій та підходів: фольклорлінгвістичного підходу, теорії дефіцитності, теорією домінування, теорією розбіжностей, теорією субкультур, теорія перформативності, теорія інтерактивності. Основну цікавість викликають конструювання гендерної ідентичності, тобто сконструйовані версії фемінності та маскулінності. The article focuses on the dynamics of the development of gender studies in modern native and foreign linguistics. All modern studies are conventionally divided into essentialistic and antiessentialistic concepts. According to the first concept speech is a part of the social role, within which gender identity as a social category takes priority over its language expression. As far as the second concept is concerned, gender is a discourse product, consequently speech is not defined by gender identity, but constructing it. Both concepts are represented by linguistic gender studies from the perspective of analogy paradigm, homogeneity paradigm and heterogeneity paradigm. Each paradigm is analyzed in the light of certain theories and approaches: folklinguistics, deficit approach, domination approach, subcultures approach, performative and interactive approaches. The point of real interest is gender identity constructing that is constructed versions of feminity and masculinityuk_UK
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherСхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectстатьuk_UK
dc.subjectгендерuk_UK
dc.subjectгендерна ідентичністьuk_UK
dc.subjectпарадигма гомогенностіuk_UK
dc.subjectпарадигма аналогіїuk_UK
dc.subjectпарадигма гетерогенностіuk_UK
dc.subjectsexuk_UK
dc.subjectgenderuk_UK
dc.subjectgender identityuk_UK
dc.subjectanalogy paradigmuk_UK
dc.subjecthomogeneity paradigm and heterogeneity paradigmuk_UK
dc.titleДинаміка розвитку гендерного напряму теоретичних досліджень у сучасній вітчизняній та зарубіжній лінгвістиціuk_UK
dc.title.alternativeThe Dynamics of the Development of Gender Studiesuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FIF)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
dynamika.pdf159,12 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.