Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12823
Назва: | Жіноча «емансипація» в ҐУЛАҐу (за збірками табірної поезії та спогадами в’язнів): зворотний бік комуністичної утопії |
Інші назви: | The Women’s «Emancipation» in GULAG (According to the Collections of Camp Poetry and Prisoners’ Memoirs): a Reverse Side of the Communist Utopia |
Автори: | Колошук, Надія Георгіївна Koloshuk, Nadiya |
Бібліографічний опис: | Колошук Н. Жіноча «емансипація» в ҐУЛАҐу (за збірками табірної поезії та спогадами в’язнів): зворотний бік комуністичної утопії / Надія Колошук // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Філологічні науки. Літературознавство» / редкол. : Колошук Н. Г. (головн. ред.) [та ін.]. – Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2016. – № 8 (333). – С. 69-76. |
Дата публікації: | 2016 |
Дата внесення: | 26-чер-2017 |
Видавництво: | Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки |
Теми: | табірна поезія жіноча лірика ҐУЛАҐ емансипація антиутопія насильство мотив образ жінки-в’язня антології табірної лірики camp poetry women’s lyrics GULAG emancipation antiutopia violence motif the character of woman-prisoner anthologies of camp lyrics |
Короткий огляд (реферат): | У статті йдеться про мотиви жіночої табірної лірики та спогадів. Мета роботи – аналіз досвіду, винесеного авторами-жінками з таборів та відбитого в їхній творчості, який допоміг їм пережити страхітливе табірне зневолення й нівелювання, протиставити повному безправ’ю та брутальному насильству свою волю до життя й свободи. Поняття «емансипація» сприймається як антитеза до тих асоціацій, що їх породжують табірна дійсність і табірна творчість. Однак пам’ять про пережите жінками – жертвами ҐУЛАҐу – повинна відновлюватися та зберігатися в її максимально можливій повноті. Спогади жінок, як і їхня табірна лірика, дають багатий матеріал для аналізу спотвореного вияву жіночої емансипації, що обернулася в тоталітарній радянській імперії протилежним до соціальних утопій боком. Брутальне упослідження й безправ’я жінок, установлене як норма в ҐУЛАҐу, здатне й досі впливати на суспільство, не готове вислухати жінок-табірниць без упереджень чи осуду.The article deals with the motifs of the camp poetry and memoirs. The aim of the article is the analysis of their relation to the problem of emancipation, the analysis of experience received in the camps by the female authors and reflected in their creative works, which helped them to experience the awful camp enthrallment, to oppose their life and freedom to the absolute rightlessness and violence. The concept of emancipation is interpreted as an antithesis of those associations which are generated by the camp reality and camp creative works. However, the recollections of the women’s (the victims of GULAG) experienced life must be restored. The women’s recollections and their camp lyrics provide with the material for the analysis of the mangled manifestation of women’s emancipation which turned out to be opposite to the social utopia in the totalitarian Soviet empire. The brute violence and the women’s rightlessness, established as a norm in GULAG, can influence upon the society nowadays. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12823 |
Тип вмісту: | Article |
Розташовується у зібраннях: | Серія "Філологічні науки. Літературознавство", 2016, № 8 (333) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
14.pdf | 285,9 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.