Вплив професійної діяльності в польових умовах на рівень фізичної підготовленості курсантів

Abstract

В умовах проведення антитерористичної операції професійна діяльність має певні особливості та висуває високі вимоги до фізичної та психологічної підготовленості військовослужбовців Сухопутних військ. Основою професійної підготовки курсантів є набуття професійних (практичних) навиків під час польових виходів. У процесі практичних занять із бойовою технікою та зброєю, військовослужбовці переносять значні фізичні та психічні навантаження, що призводить до нервово-емоційного напруження. Усе це викликає в організмі курсантів напружену роботу серцево-судинної й дихальних систем. Мета дослідження – визначити динаміку рівня фізичної підготовленості курсантів перед польовим виходом та після повернення в пункт постійної дислокації. Методи дослідження – теоретичні (аналіз та узагальнення літературних джерел); педагогічні (спостереження, тестування); методи математичної статистики. Результати. Дослідження засвідчили, що стабільні показники й найменші зрушення середніх результатів військовослужбовці показують у бігу на 100 метрів. За результатами порівняльного аналізу показників у підтягуванні на перекладині та бігу на 3000 м перед польовим виходом та після повернення, визначено достовірне погіршення результатів наприкінці дослідження. Висновки. Тестування показали, що під час навчальної діяльності курсантів у пункті постійної дислокації показники загальної фізичної підготовленості достовірно стабільні, на відміну від результатів перед польовим виходом і після повернення. In conditions of conducting of an anti-terrorist operation professional activity has certain peculiarities and places high demands for physical and psychological training of military men of the land forces. The basis of professional training of cadets is the acquisition of professional (practical) skills during field trainings. In the process of practical training with combat equipment and weapons, military men suffer from significant physical and mental stress which leads to neuro-emotional tension. This leads to tensed work of the cardiovascular and respiratory systems of cadets. The objective of the study to determine the dynamics of the level of physical preparedness of cadets before a field training and after return to places of permanent deployment. Research methods. Theoretical methods (analysis and generalization of literary sources); pedagogical methods (observation, testing); methods of mathematical statistics. Results. The studies have shown that stable indices and the slightest changes of the average results are shown by military men while running at the distance of 100 meters. According to the results of the comparative analysis of chin-ups and running at the distance of 3,000 meters before the field training it was identified significant deterioration of the results at the end of the study. Conclusions. Tests have shown that during training activities of cadets in the places of permanent deployment the indices of general physical preparedness are reliably stable in comparison to the results before the field training and after returning.