Nowa Fala w poszukiwaniu «zwykłego, szarego człowiekа»

Abstract

Artykuł dotyczy figury «zwykłego człowieka» w poezji Nowej Fali. «Zwykły człowiek» funkcjonuje zwykle jako element tłumu, odwołuje do wartości związanych ze wspólnotą. Często jest pokazywany jako uwikłany w system. Jest pozbawiony prywatności. Jego podstawowe doświadczenie to osamotnienie i zmęczenie. Są one wynikiem aksjologicznej pustki. W badaniu udowodniono, że mimo systemów społecznych antropologiczny czynnik twórczości zawsze stoi osobno i wymaga szczególnej uwagi naukowców, jak to widzimy w poezji «Nowej Fali». Dwie główne kwestie w tym zakresie – kim naprawdę jest «zwykły, szary człowiek», na czym polega jego sfera etyczna. Ważnym w tym pozostaje kontekst polityczny literatury pięknej. This article is about the figure of «ordinary man» in poetry of New Wave in Poland. «Ordinary man» is usually part of the crowd, corresponded to values conntected with community. Often is showed as pressed by form of government. His first experience is solitude and tiredness. They result from lack of values. The study proves that an anthropological factor of artworks always occurs separately despite the social systems and requires special attention of scientists as we see it in the poetry of New Wave. Two main problems we face are who is in fact a common, gray man and what the content of his ethical sphere is. Still the political context of fiction remains an important issue.У статті висвітлено образ «звичайної людини» в поезії «нової хвилі». «Звичайна людина» зазвичай функціонує як елемент натовпу, посилається на цінності, пов’язані зі спільнотою. Її часто зображають залученою в систему. Вона позбавлена приватності. Її основний досвід – це самотність і втома, які є наслідками аксіологічної порожнечі. У дослідженні доведено, що, незважаючи на суспільні системи, антропологічний чинник творчості завжди стоїть зосібна й потребує особливої уваги науковців, як бачимо це в поезії «нової хвилі». Дві основні проблеми цієї площини – ким насправді є «звичайна, сіра людина», який обсяг її етичної сфери. Важливим при цьому залишається політичний контекст художньої літератури.