Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11018
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorМамосюк, Олена-
dc.contributor.authorMamosyuk, Olena-
dc.date.accessioned2016-12-08T15:19:03Z-
dc.date.available2016-12-08T15:19:03Z-
dc.date.issued2016-
dc.identifier.citationМамосюк, О. Поліфонія як комунікативна ознака побудови художніх текстів письменників-новороманістів / О. Мамосюк // Актуальні питання іноземної філології. – 2016. – № 4. – С. 98-104.uk_UK
dc.identifier.otherУДК 811.133.1’367+821.133.1-3.08-
dc.identifier.urihttp://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11018-
dc.description.abstractДосліджено поліфонію як одну із комунікативних ознак формування когнітивно-наративних сценаріїв французьких новороманістських художніх текстів. Франкомовний художній дискурс періоду Нового роману розглянуто як світ великих діалогів, які охоплюють на рівних правах голос оповідача, персонажа, читача, іншого тексту, що дозволяє простежити поліфонію на всіх етапах сприйняття твору. Поліфонія притаманна новороманістському художньому наративу та простежується при дотекстовому й текстовому прочитанні, реалізується і на семантичному, і на синтаксичному рівнях. Сприйняття франкомовного художнього наративу як своєрідної системи голосів персонажів визначає не просто входження поліфонії до складу текстової тканини твору, а розгляд її як певного фундаменту, на якому вибудовується художній наратив. Поліфонічний роман використовує діалогічний спосіб мислення з його логікою дистанціювання, принципом аналогії, реляційними зв’язками, контрастами, амбівалентністю. Поліфонічна література, зокрема новороманістський художній дискурс, постає цілковито діалогічним, оскільки між усіма елементами романної структури існують протиставні діалогічні відношення. The article is considered to study the polyphony of text as one of the communicative features of Nouveau ronan’s cognitive-narrative scenarios formation. Francophone artistic discourse of Nouveau roman’s period is considered as the world's great dialogues that include on an equal rights voice of the narrator, character, reader, the other text that can trace polyphony perception at all stages of the text reading. Polyphony of Nouveau roman’s narration can be traced in pretext and text reading, it is realized both in semantic and syntactic levels. Perception of francophone artistic narrati ve as a kind of system which determines the voices of the characters, entering polyphony in the textual network, and review it as particular foundation, which helps to build the narrative structure of the text. Polyphonic novel bases on dialogical thinking, which is logically distanced from traditional thinking, it bases also on principles of analogy, relational connections, contrasts, ambivalence. Polyphonic literature, namely Nouveau roman’s artistic discourse, arises entirely dialogic, because dialogic relationship exist between all elements of novelistic structure.uk_UK
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherСхідноєвропейський національний університет ім. Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectновороманістський художній дискурсuk_UK
dc.subjectполіфоніяuk_UK
dc.subjectвідкритий текстuk_UK
dc.subjectкогнітивно-наративна сценографіяuk_UK
dc.subjectпотік свідомостіuk_UK
dc.subjectNouveau roman artistic discourseuk_UK
dc.subjectpolyphonyuk_UK
dc.subjectopen textuk_UK
dc.subjectcognitive-narrative scenographyuk_UK
dc.subjectstream of consciousnessuk_UK
dc.titleПоліфонія як комунікативна ознака побудови художніх текстів письменників-новороманістівuk_UK
dc.title.alternativePolyphony as a Communicative Feature of Nouveau Roman’s Literary Text Constructionuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
Розташовується у зібраннях:Актуальні питання іноземної філології, 2016, №4

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
20.pdf796,84 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.