Ксенофобія та національні стереотипи

Abstract

Розглядаються міжнаціональні стосунки й етнічні портрети, які знаходять відображення національних стереотипах та ксенофобії. Вивчення процесів вербалізації національних/етнічних стереотипів і ксенофобії в національних мовах вимагає багатовекторного підходу, оскільки такі вербалізатори належать до емоційно-чутливого шару лексики. Тому їхній аналіз передбачає не тільки ґрунтовний лінгвістичний підхід, але й дотримання морально-етичних норм дослідження, адже включає в себе питання національної гордості, самосвідомості, ідентичності з однієї сторони, а з іншої - такі дослідження пов’язані з віддзеркаленням ставлень одних етнічних спільнот до інших, які, у більшості випадків, є виразно дерогативними. Суб’єктивно-оцінний характер стереотипів спричиняє перенесення часткового на загальне і не дозволяє давати точну характеристику денотатів. Проте фундаментальне бажання створити редуковані характеристики етносів існує, а значить відображається у мові, фразеологічних одиницях зокрема. Національні стереотипи одних і тих же народів можуть значно відрізнятися від етносу до етносу, а число народів, національні портрети яких однакові, дуже незначне. Досить часто усталені стереотипи є супутниками ксенофобії - нелогічного страху перед іноземцями, який необхідно вивчати й пояснювати з метою уникнення міжнаціональних протистоянь та покращення крос-культурної комунікації. This article is devoted to the studies of international relationships and an analysis of ethnic ‘portraits’ that find their reflections in national stereotypes and in a universal phenomenon which is called xenophobia. The research of the processes of verbalization of national/ethnic stereotypes and xenophobia in national languages requires a multivectoral approach because such words and phrases belong to the emotional and sensitive layer of vocabulary. Their analysis must not only be done on a serious linguistic level but with the respect of moral and ethical norms of research. Such an approach is necessitated by the fact that the studies include such topics as national dignity and national identity on the one hand, and on the other they are connected with the verbal representation of the attitude of one ethnic community to another which are very often derogatory. A subjective evaluation of the characteristic of stereotypes causes generalization at the expense of the particulars, and can not give accurate characteristics of denotata. At the same time a fundamental desire to create reduced characteristics of ethnic communities does exist and finds its reflection in a language in general and in its set expressions and idioms in particular. National stereotypes vary a lot from one ethnic community to another and there are very few nations whose national ‘portraits’ would be the same. Many of the existing stereotypes are xenophobic - the illogical fear of foreigners - which must be studied and explained in order to avoid international and ethnic clashes and to improve cross-cultural communication.