Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/10926
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorKotys, Olena-
dc.contributor.authorКотис, Олена-
dc.date.accessioned2016-12-05T19:51:20Z-
dc.date.available2016-12-05T19:51:20Z-
dc.date.issued2015-
dc.identifier.citationКотис, О. Stammering: linguistic, physical and social aspects = Затинання: лінгвістичні, фізіологічні та соціальні аспекти / О. Котис // Актуальні питання іноземної філології. - 2015. - № 2. - С. 104-109.uk_UK
dc.identifier.otherУДК [81‟233: 612.78] – 056.264-
dc.identifier.urihttp://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/10926-
dc.description.abstractThe article analyses the phenomenon of stammering from various perspectives: linguistic, physical and social. A lot of attention is paid to the reason why people stammer, classification of stammering as well as experimental research and approaches to treatment. David Crystal defines stammering as a speech production disability and includes neurological, psychological and anatomical steps required to encode a linguistic message and make it ready for transmission. Stammering usually occurs when people are not able to control rhythm and timing of their speech. This may happen due to physical as well as psychological reasons. Stammering usually starts at the age from one to three and can be overcome when treated consistently. There are at least seven types of stammering and they are usually accompanied by non-verbal behavior (grimacing, twitching etc.). Nearly 2% of adults stammer, while 10% of children do. Many famous people suffered from stammering, nevertheless very many others failed to be successful because of the psychological barrier caused by this symptom. The article reviews modern practices directed towards successful treatment of stammerers including very simple practices and more sophisticated ones.Під різними кутами проаналізовано затинання. Багато уваги приділено причинам, класифікації затинань, експериментальним дослідженням та шляхам лікування цього синдрому. Девід Крістал визначає затинання як ваду мовлення, що включає неврологічні, психологічні та анатомічні складники, необхідні для закодування лінгвістичного повідомлення і підготовки його до передачі. Затинання зазвичай з‟являється, коли люди не в змозі контролювати ритм мовлення та його синхронізацію. Причини цього можуть бути як фізіологічні, так і психологічні. Затинання може виникати у віці 1–3 роки, при ретельному лікуванні його можна побороти. Виділяють щонайменше сім типів затинання; вони супроводжуються невербальною поведінкою (гримаси, сіпання тощо). Близько 2 % дорослих затинаються, у дитячому віці – близько 10 %. Велика кількість відомих людей страждали від затинання, проте дуже багато тих, котрі не стали успішними через психологічний бар‟єр, спричинений цим симптомом. Пропонується огляд сучасних практик, скерованих на успішне лікування людей, що затинаються.uk_UK
dc.language.isoenuk_UK
dc.publisherСхідноєвропейський національний університет ім. Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectspeech pathologyuk_UK
dc.subjectlanguage disabilityuk_UK
dc.subjectstammering (stuttering)uk_UK
dc.subjectsymptomsuk_UK
dc.subjectcerebraluk_UK
dc.subjecthemispheresuk_UK
dc.subjectexperimentuk_UK
dc.subjecttreatmentuk_UK
dc.subjectмовленнєва патологіяuk_UK
dc.subjectвада мовленняuk_UK
dc.subjectзатинанняuk_UK
dc.subjectсимптомиuk_UK
dc.subjectцеребральнийuk_UK
dc.subjectпівкуля мозкуuk_UK
dc.subjectекспериментuk_UK
dc.subjectлікуванняuk_UK
dc.titleStammering: linguistic, physical and social aspectsuk_UK
dc.title.alternativeЗатинання: лінгвістичні, фізіологічні та соціальні аспектиuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
Розташовується у зібраннях:Актуальні питання іноземної філології, 2015, №2

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
akpif_2015_2_20.pdf384,36 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.