Парадигматичні та синтагматичні властивості субстантивованого прикметника сучасної німецької мови

Abstract

Ідеться про комплексне вивчення субстантивованого прикметника сучасної німецької мови щодо з‟ясування його парадигматичних і синтагматичних властивостей. Проаналізовано специфіку морфологічних категорій субстантивованих прикметників, запропоновано їхню лексико-семантичну класифікацію та представлено якісно-кількісні характеристики виокремлених лексико-семантичних груп. Описано особливості парадигматичних зв‟язків і словотвірний потенціал аналізованих одиниць, висвітлено їхні семантико-функціональні й функціонально-синтаксичні властивості, у т. ч. специфіку синтаксичної сполучуваності, та розкрито особливості їхнього дискурсивного використання на мікро- й макротекстовому рівнях. Актуальність дослідження зумовлена загальною спрямованістю гуманітарної парадигми знання на вивчення когнітивних і комунікативних аспектів мовленнєвої діяльності з її підвищеним інтересом до процесів вербального аранжування думки та особливою увагою до різних синкретичних утворень. Здійснення комплексного аналізу субстантивованого прикметника пов‟язано з необхідністю з‟ясування закономірностей переходу мовних одиниць з однієї граматичної категорії в іншу, що може сприяти всебічному пізнанню місця й ролі процесів номінації у принципах і механізмах мовного картинування світу.This article focuses on the complex study of the substantivized adjective of modern German to define its paradigmatic and syntactic properties. It analyses the specificity of morphological categories of substantivized adjectives, suggests their lexical semantic classification and presents qualitative quantitative characteristics of the selected lexical semantic groups. The article describes the specific featu res of the paradigmatic relations and word-formative potential of the analysed units, reveals their semantic functional and functional syntactic properties, including the specific character of their syntactic compatibility, and exposes peculiarities of the ir discourse usage on micro- and macrotextual levels. Topicality of the article is determined by the general direction of knowledge humanitarian paradigm to study cognitive and communicative aspects of speech activities with its increased interest to the processes of the verbal arrangement of thoughts and its special attention to the different syncretic products, among which the substantivized adjective takes up the special place. Realization of the complex analysis of the substantivized adjective is connected with the necessity to make clear the regularities of transposition of speech units from one grammatical category into another, that can help to cognize closely the place and the role of nomination processes in the principles and mechanisms of the language mapping of the world.