Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/10761
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЗузук, Федір Васильович-
dc.contributor.authorАнтипюк, Олена Володимирівна-
dc.contributor.authorZuzuk, Fedir V.-
dc.contributor.authorAntypiuk, Olena V.-
dc.date.accessioned2016-10-20T13:39:40Z-
dc.date.available2016-10-20T13:39:40Z-
dc.date.issued2014-
dc.identifier.citationЗузук Ф. В. Заболочення / Ф. В. Зузук, О. В. Антипюк // Природа Західного Полісся, прилеглого до Хотиславського кар’єру Білорусі : монографія / М-во освіти і науки України, Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки ; за ред. Ф. В. Зузука. - Луцьк, 2014. - Розд. 7. - С. 154-160. - Бібліогр.: 11 назв.uk_UK
dc.identifier.isbn978-966-361-786-2-
dc.identifier.urihttp://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/10761-
dc.description.abstractАналіз карт заболочених земель станом на 1911, 1931–33, 1975 та 2008 рр. засвідчує, що вся територія Західного Полісся, прилеглого до Хотиславського кар’єру, до тотальної меліорації, здійсненої в радянські часи, відзначалася значним заболоченням. Зараз на місці боліт закартована густа сітка меліоративних каналів. Природне заболочення зумовлене цілою низкою причин. Насамперед, це майже ідеально вирівняний рельєф, а, відповідно, незначний похил русел річок, що становить 0,2–0,5 ‰, тобто річкова сітка як дренажна система не справляється і надлишок атмосферних опадів спрацьовує на заболочення. Однією із причин заболочення також виступає незначна потужність четвертинних відкладів, що є колекторами атмосферних опадів, особливо там, де вони підстеляються кольматованою крейдовою зоною (водотривом), що не пропускає води в залягаючі нижче породи. Нижні горизонти крейдяних порід, де відсутня тріщинуватість, також є потужним водотривом. Все сказане вище та значна кількість опадів сприяють високому рівню ґрунтових вод, що підсилюється високим рівнем напірних крейдових вод, дзеркало рівня якого на 0,2–0,4 м вище денної поверхні. Депресивна лійка, що сформується в процесі експлуатації Хотиславського кар’єру, може на значній площі порушити рівновагу природних процесів, наслідки яких важко до кінця передбачити.-
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherСхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectболотаuk_UK
dc.subjectзаболоченняuk_UK
dc.subjectсмуги заболоченняuk_UK
dc.subjectполя заболоченняuk_UK
dc.titleЗаболоченняuk_UK
dc.typeBook Chapteruk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FGEO)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
24542.pdf294,11 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити
рисунки.pdf2,3 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.