Стан сформованості мотивів студентів вищих навчальних закладів до рухової активності

Abstract

У статті проаналізовано науково- педагогічну та спеціальну методичну літературу з питань активізації студентів до рухової активності, тобто їх залучення до всіх видів фізкультурної діяльності в період навчання у вищому навчальному закладі. Розглянуто проблему формування мотивації студентів до рухової активності. На основі аналізу науково-методичних джерел та практичного досвіду роботи в навчальному закладі встановлено, що однією з найважливіших проблем організації та проведення ефективної фізкультурної діяльності у ВНЗ є формування зацікавленого ставлення студентів. Обґрунтовано, що у фізкультурній діяльності вищих навчальних закладів потрібно враховувати обʼєктивні й субʼєктивні фактори, для формування потреби до рухової активності, які детально визначені в роботі. Виявлено, що для підвищення рухової активності слід ураховувати такі умови, як цілеспрямоване формування в студентів соціальних й індивідуальних мотивів, що поєднують особисту зацікавленість і суспільно значущі цілі; присутність у змісті занять професійної спрямованості фізичного виховання студентів; підтримка тих, що є, і виявлення нових фізкультурно- спортивних інтересів студентської молоді; використання індивідуального, особистісно орієнтованого та диференційованого підходів тощо. Завдання роботи полягало у визначенні й обґрунтуванні найбільш вагомих мотивів до потреби в руховій активності студентів вищих навчальних закладів. У процесі проведеного дослідження визначено й обґрунтовано групи мотивів, які найбільш спонукають студентство до рухової активності (належності, оздоровчий, процесуальний, особистий, соціальний, спортивний, розважальний, естетичний і наслідування) та досліджено стан сформованості кожної з них. Виявлено, що найбільш сформованими мотивами до рухової активності в студентів, які розміщено за рангом, є такі: належності – 36,9 % (27), оздоровчий – 17,9 % (13), процесуальний – 10,9 % (8), особистий – 9,5 % (7), соціальний – 6,9 % (5), спортивний – 5,5 % (4), розважальний – 5,5 % (4), естетичний – 4,1 % (3), наслідування – 2,8 % (2). In the article the scientific and pedagogical and special methodological literature regarding the questions of activation of students to the motion activity are analyzed, that is attracting them to all kinds of sports activity in the period of studying in the institutions of higher education. The problem of formation of studentsʼ motivation to motion activity has been regarded. Based on the analysis of scientific and methodological sources and practical experience it has been revealed that one of the main problems of providing an adequate sports activity in the institute of higher education is the formation of students motivated attitude to this activity. It has been scientifically grounded that in the sports activity of higher educational institutions one should take into account objective and subjective factors for the formation to the need of motion activity, which are defined in detail in the work. It has been revealed that to increase motion activity, it is necessary to take into account the following conditions, namely: the purposeful formation of studentsʼ social and personal motives that combine personal interest and public interest objectives; presence of a professional orientation of physical education of students in the content of lessons; maintenance of those which are already present, and the identification of new sports interests of students; the use of individual, personal-oriented and differentiated approach, etc. The task of the work was to identify and ground the most considerable motives to the needs of motion activity of students of higher educational institutions. In the course of the conducted study there have been determined and substantiated some groups of motives that encourage students to motion activity most (belonging, health- improving, procedural, personal, social, sports, entertaining, aesthetic and inheritance). The condition of formation of each of them has been studied. It was determined that studentsʼ most generated motives to motion activity are the following, which are ranked as: belongings – 36,9 % (27), health-improving – 17,9 % (13), procedural – 10,9 % (8), personal – 9,5 % (7), social – 6,9 % (5), sports – 5,5 % (4), enter- taining – 5,5 % (4), the aesthetic – 4,1 % (3), inheritance – 2,8 % (2).